Село засноване 8 червня 1780 року[4][5] графом Федором Комстадіусом — нащадком відомого шведського роду. Федір Савелійович заснував у Фалеївці (нині — село Садове) три фабрики: оцтову, шовковичну та винокурню. Тут же був заснований фамільний некрополь. Згодом Федір Комстадіус купив сусідні землі навколо Фалеївки у племінниці Фалеєва — Авдотьї. Він заснував маєток Дар’ївка, названий ім’ям дружини — Доротеї (Дар’ї) і Антонівку — на честь сина Антона.
Раніше належало до Микільської волості Херсонського повіту Херсонської губернії Російської імперії. Станом на 1886 рік у селі мешкало 169 осіб, налічувалось 29 дворів, існували поштова станція, земська станція, церковно-приходська школа, відкрита у 1862 році[6], постоялий двір, міст через Інгулець[7].
З січня 1918 року село перебувало під радянською окупацією[5].
Село постраждало від голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. У селі відбувались відкриття кримінальних справ за крадіжки на млині[8]. Згідно з мартирологом Національної книги пам’яті України, складеного на основі різних джерел, встановлено імена 3 загиблих[9].
Під час німецько-радянської війни село було повністю зруйноване німецькими окупантами. 226 мешканців села воювали на фронтах війни, з них 78 нагороджені державними нагородами СРСР, 38 чоловік загинули. На їх честь в селі споруджено пам’ятник[5].
У післявоєнний період в селі збудовано дільничну лікарню на 60 ліжок, пологовий будинок, аптеку, пекарню, дитячий і побутовий комбінати, відділення зв’язку, 273 житлові будинки, з яких 7 двоповерхові[5].
На початку 1970-х років в селі налічувалось 563 дворів, мешкало понад 1 800 чоловік. В селі містилася центральна садиба радгоспу «Росія», за яким було закріплено 4,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 тисячі га орної землі, з них 705 га зрошуваної. Господарство займалось м’ясо-молочним тваринництвом, вирощувало зернові і овочеві культури. Тут знаходилося відділення «Сільгосптехніки».
У 2019 році утворена Дар’ївська сільська громада.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білозерського району, село увійшло до складу Херсонського району[10].
